заморочити
Смотреть что такое "заморочити" в других словарях:
заморочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заморочити — рочу, чиш, Рс. Див. заморочувати … Словник лемківскої говірки
заморочений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до заморочити. || заморо/чено, безос. присудк. сл. 2) діал. Запаморочений. 3) розм. Заклопотаний … Український тлумачний словник
затовкувати — ую, уєш, недок., затовкти/, вчу/, вче/ш, док., перех., розм. 1) Додавати до страви що небудь товчене (зазвичай сало) для поліпшення її смаку. 2) рідко. Топчучи, вибивати, знищувати що небудь; затоптувати. || Топчучи, збивати. 3) тільки док. Часто … Український тлумачний словник
обманути — I = обманювати 1) (словами, учинками / діями створити враження, думку про когось / щось, які не відповідають дійсності), о(б)дурити, о(б)дурювати, ошукати, ошукувати, піддурити, піддурювати, підманути, підманити, підманювати, надурити, провести,… … Словник синонімів української мови
паморочити — (притупляти свідомість; позбавляти здатности тверезо мислити), запаморочувати, запаморочити, заморочувати, заморочити, затуманювати, затуманити, одурманювати, одурманити, задурманювати, задурманити, дурманити, задурювати, задурити, отуманювати,… … Словник синонімів української мови
затуркати — 1 дієслово доконаного виду почати туркати; заговорити скоромовкою затуркати 2 дієслово доконаного виду заморочити … Орфографічний словник української мови
замарудити — руджу, диш, Ол. Згаяти комусь час, заморочити голову комусь … Словник лемківскої говірки
